Словарь української мови (1924)/поздирати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поздирати
Берлін: Українське слово, 1924

Поздира́ти, ра́ю, єш, гл. Содрать (во множествѣ). І який то дурень поздирав кору з дерева. Черниг. у.