Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/поздоровляти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поздоровляти
Берлін: Українське слово, 1924

Поздоровля́ти, ля́ю, єш, сов. в. поздорови́ти, влю́, ви́ш, гл. 1) Давать, дать здоровья (употребляется преимущ. въ сов. в.). Десь мій милий чорнобривий та в степу ночує. Як в степу при дорозі, — поздоров же його, Боже! Чуб. V. 15. 2) Поздравлять, поздравить. Чом ти… не поздоровиш його? Адже бачиш, він заручився. Котл. НП. 386. Кішку Самійла поздоровляли. АД. I. 219. Поздорови́ти днем. При встрѣчѣ поздравить съ настоящимъ днемъ. ЗОЮР. I. 48.