Словарь української мови (1924)/позивати

by Борис Грінченко

◀ позивання

Словарь української мови Борис Грінченко П позивати

позиватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Позива́ти, ва́ю, єш, гл. Привлекать къ судебной отвѣтственности, предъявлять искъ къ кому, судиться съ кѣмъ. Позиваєте мене і в рокове свято на… суд. К. Кр. 37. Ой пішов міщанин міщаночку позивати, присудили старі люде добре попрохати. Чуб. V. 1075.