Словарь української мови (1924)/позивати
| ◀ позивання | Словарь української мови П позивати |
позиватися ▶ |
|
Позива́ти, ва́ю, єш, гл. Привлекать къ судебной отвѣтственности, предъявлять искъ къ кому, судиться съ кѣмъ. Позиваєте мене і в рокове свято на… суд. К. Кр. 37. Ой пішов міщанин міщаночку позивати, присудили старі люде добре попрохати. Чуб. V. 1075.