Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/позмикати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
позмикати
Берлін: Українське слово, 1924

Позмика́ти, ка́ю, єш, гл. Свести судорогой (во множествѣ). Позмикало йому і руки й ноги.