Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/познаменуватися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
познаменуватися
Берлін: Українське слово, 1924

Позна́менуватися, нуюся, єшся, гл. Приложиться (къ священному предмету). Драг. 237. У Лаврі на мощі познаменувався. Чигир. у.