Словарь української мови (1924)/позносити

by Борис Грінченко

◀ познобити

Словарь української мови Борис Грінченко П позносити

позносювати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Позно́сити, шу, сиш, гл. То-же, что и знести́, но во множествѣ. Вода… позносила млини. Левиц. I. 127. Позносивши мішки в комору… посідали. Кв. Позносили ото вони з воза свої клунки. Драг. 174.