Словарь української мови (1924)/познімати

by Борис Грінченко

◀ познівечувати

Словарь української мови Борис Грінченко П познімати

познобити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Позніма́ти, ма́ю, єш, гл. Снять (во множествѣ). Познімали страву і поставили оріхи на стіл. Кв. Познімай сорочки з тину, — вже посохли. Харьк. От ми й стали коло шляху і шапки познімали. ЗОЮР. I. 253.