Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/позолотіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
позолотіти
Берлін: Українське слово, 1924

Позолоті́ти, ті́ю, єш, гл. Сдѣлаться похожимъ на золото, пріобрѣсть цвѣтъ золота, пожелтѣть. Каменец. у. Колос позолотів Г. Барв. 147.