Словарь української мови (1924)/позрубувати
| ◀ позрощувати | Словарь української мови П позрубувати |
позруйновувати ▶ |
|
Позру́бувати, бую, єш, гл. Срубить (во множествѣ). Де яка деревина була, — все позрубував. Пирят. у.
| ◀ позрощувати | Словарь української мови Борис Грінченко П позрубувати |
позруйновувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
позрубувати
Борис Грінченко
1924
Позру́бувати, бую, єш, гл. Срубить (во множествѣ). Де яка деревина була, — все позрубував. Пирят. у.