Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/позрубувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
позрубувати
Берлін: Українське слово, 1924

Позру́бувати, бую, єш, гл. Срубить (во множествѣ). Де яка деревина була, — все позрубував. Пирят. у.