Словарь української мови (1924)/позряжати
Зовнішній вигляд
◀ позрушувати | Словарь української мови П позряжати |
позсаджувати ▶ |
|
Позряжа́ти, жа́ю, єш, гл. То-же, что и зряжа́ти, но во множествѣ. Позряжає своїх дочок та й не надивиться на їх. Борз. у.