Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/позчіплювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
позчіплювати
Берлін: Українське слово, 1924

Позчі́плювати, люю, єш, гл. Сцѣпить одно съ другимъ (во множествѣ).