Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/показний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
показний
Берлін: Українське слово, 1924

Показни́й, а́, е́. Видный, представительный. Таке не показне: ні з очей, ні з плечей. Ком. II. 148. Одначе він з себе дуже показний, здоровий. Левиц. Пов. 38.