Словарь української мови (1924)/показувати
| ◀ показність | Словарь української мови П показувати |
показуватися ▶ |
|
Пока́зувати, зую, єш, гл. 1) Показывать, показать, указывать, указать. Сидимо в садку, він мені показує: „Дивись, яка вода чиста“. МВ. II. 26. Ой там дівчина жито жала, дороженьку показала. Чуб. V. 373. А чому ж не зумію? — каже дівчина. — Раз мені покажете, паніматко, а другий і сама знатиму. Рудч. Ск. II. 56. Не плач, Катерино, не показуй людям сльози. Шевч. 2) безл. Пока́зує. Кажется. З обличчя більш двадцяти літ їй не показувало. Св. Л. 65.