Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/покарати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
покарати
Берлін: Українське слово, 1924

Покара́ти, ра́ю, єш, гл. Наказать. Бог все бачить, а вже разом покарає на тім світі. Ном. № 52.