Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/покарбутити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
покарбутити
Берлін: Українське слово, 1924

Покарбути́ти, бучу́, ти́ш, гл. = Покарбуляти. Kolb. I. 196.