Словарь української мови (1924)/покатувати
| ◀ покататися | Словарь української мови П покатувати |
покатулятися ▶ |
|
Покатува́ти, ту́ю, єш, гл. Подвергнуть истязанію, помучить. Ой, ой він мене… покатує. Чуб. V. 617.
| ◀ покататися | Словарь української мови Борис Грінченко П покатувати |
покатулятися ▶ |
|
Словарь української мови — П
покатувати
Борис Грінченко
1924
Покатува́ти, ту́ю, єш, гл. Подвергнуть истязанію, помучить. Ой, ой він мене… покатує. Чуб. V. 617.