Словарь української мови (1924)/покашляти

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ покачатися Словарь української мови
Борис Грінченко
П
покашляти 		покаяння ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Пока́шляти, ляю, єш, гл. Покашлять. Покашляв днів зо два, а оце вже й годі. Черниг. у.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/покашляти&oldid=515889