Словарь української мови (1924)/поки
| ◀ покерувати | Словарь української мови П поки |
покивання ▶ |
|
По́ки, нар. Пока, покамѣсть. Поки діда, поти й хліба. Лебед. у. Поти пряла, поки й задрімала. Рудч. Ск. II. 14. Поки-м тебе не любила, була-м як голубка. Чуб. V. 13. О-по́ки. Вотъ до какихъ поръ. Мені в ставку о-поки. Зміев. у. По́ки світа, по́ки со́нця. Во вѣкъ, никогда. Поки світа, поки сонця не прилетимо. Мил. 136.