Словарь української мови (1924)/покомизитися
| ◀ поколядь | Словарь української мови П покомизитися |
поконати ▶ |
|
Покомизи́тися, жу́ся, зи́шся, гл. Покапризничать, поупрямиться. Не зважай на неї: покомизиться та й перестане. Богодух. у.
| ◀ поколядь | Словарь української мови Борис Грінченко П покомизитися |
поконати ▶ |
|
Словарь української мови — П
покомизитися
Борис Грінченко
1924
Покомизи́тися, жу́ся, зи́шся, гл. Покапризничать, поупрямиться. Не зважай на неї: покомизиться та й перестане. Богодух. у.