Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/поконвічний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поконвічний
Берлін: Українське слово, 1924

Поконві́чний, а, е. Извѣчный. Поконвічні високі Карпати. Млак. 88.