Словарь української мови (1924)/покоростявіти

by Борис Грінченко

◀ покормитися

Словарь української мови Борис Грінченко П покоростявіти

покоротити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Покоро́стявіти, вію, єш, гл. 1) Заболѣть чесоткой. 2) Покорявѣть, сдѣлаться шероховатымъ, пятнистымъ (о кожѣ человѣка или растенія). Кавуни покоростявіли. Лебед. у. Чогось картопля наша покоростявіла. Черниг. у.