Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/покорятися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
покорятися
Берлін: Українське слово, 1924

Покоря́тися, ря́юся, єшся, сов. в. покори́тися, рю́ся, ри́шся, гл. Покоряться, покориться.