Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/покотило

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
покотило
Берлін: Українське слово, 1924

Покоти́ло, ла, с. Большой горшокъ. Варить борщ у такому покотилі, як відро. Ком. II. № 235.