Словарь української мови (1924)/покохати

by Борис Грінченко

◀ покотющий

Словарь української мови Борис Грінченко П покохати

покохатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Покоха́ти, ха́ю, єш, гл. 1) Полюбить. Чуб. V. 196. Щиро покохала його наша гордовата Катря. МВ. I. 139. 2) Выростить, взлелѣять. Як би йому воля, то б він які роги покохав. Ном. № 10208.