Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/покрапати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
покрапати
Берлін: Українське слово, 1924

Покра́пати, паю, єш, гл. Покапать.

Покрапа́ти, па́ю, єш, гл. Накрапывать (о дождѣ). Та се дрібен дощик покрапає, та синього моря доповняє. Чуб. V. 851. Став покрапать дощ. Драг. 424.