Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/покрасити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
покрасити
Берлін: Українське слово, 1924

Покраси́ти, шу́, си́ш, гл. Украсить; скрасить. Одна молода чорнобрива і всіх покрасила. КС. 1883. II. 374.