Словарь української мови (1924)/покрасити
Зовнішній вигляд
◀ покраса | Словарь української мови П покрасити |
покрасти ▶ |
|
Покраси́ти, шу́, си́ш, гл. Украсить; скрасить. Одна молода чорнобрива і всіх покрасила. КС. 1883. II. 374.
◀ покраса | Словарь української мови Борис Грінченко П покрасити |
покрасти ▶ |
|
Словарь української мови — П
покрасити
Борис Грінченко
1924
Покраси́ти, шу́, си́ш, гл. Украсить; скрасить. Одна молода чорнобрива і всіх покрасила. КС. 1883. II. 374.