Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/покращати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
покращати
Берлін: Українське слово, 1924

Покра́щати, щаю, єш, гл. 1) Похорошѣть, сдѣлаться красивѣе. Той чіпок так пристав до її лиця, що вона вдвоє покращала. Левиц. Пов. 64. 2) Сдѣлаться лучше.