Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/покревний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
покревний
Берлін: Українське слово, 1924

Покре́вний, а, е. Родной. Господоньку, пом'яни душі померших родителів покревних. ЕЗ. V. 109.