Словарь української мови (1924)/покритка

by Борис Грінченко

◀ покрити

Словарь української мови Борис Грінченко П покритка

покриття ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Покри́тка, ки, ж. Дѣвушка, лишившаяся невинности, родившая ребенка. См. Покривати 3. КС. 1889. XI. Од тебе сина мала, покриткою стала… покриткою… який сором! Шевч. 86. То покритка попід тинню з байстрям шкандибає. Шевч.