Словарь української мови (1924)/покропляти
| ◀ покроплення | Словарь української мови П покропляти |
покружати ▶ |
|
Покропля́ти, ля́ю, єш, сов. в. покропи́ти, плю́, пиш, гл. 1) Окроплять, окропить. Покропили домовину святою водою. Кв. Тим ув обох біда́х в кишені аж гуло, не так то густо дощ із рогу золотого їх покропляв. К. Дз. 141. 2) Вспрыскивать, вспрыснуть, выпить по случаю чего. Ми покропили твій прихід. Г. Барв. 505.