Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/покрівавити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
покрівавити
Берлін: Українське слово, 1924

Покріва́вити, влю, виш, гл. Окровавить. Увіходить Байда з побратимами і иншими козаками, всі покрівавлені. К. Бай. 94.