Словарь української мови (1924)/покрівавити
| ◀ покрів | Словарь української мови П покрівавити |
покрівавитися ▶ |
|
Покріва́вити, влю, виш, гл. Окровавить. Увіходить Байда з побратимами і иншими козаками, всі покрівавлені. К. Бай. 94.
| ◀ покрів | Словарь української мови Борис Грінченко П покрівавити |
покрівавитися ▶ |
|
Словарь української мови — П
покрівавити
Борис Грінченко
1924
Покріва́вити, влю, виш, гл. Окровавить. Увіходить Байда з побратимами і иншими козаками, всі покрівавлені. К. Бай. 94.