Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/покульбачити

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ покукурікати Словарь української мови
Борис Грінченко
П
покульбачити 		покульгати ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Покульба́чити, чу, чиш, гл. Осѣдлать (многихъ лошадей).

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/покульбачити&oldid=516818