Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/покумувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
покумувати
Берлін: Українське слово, 1924

Покумува́ти, му́ю, єш, гл. Побыть кумомъ, кумою.