Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/покуняти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
покуняти
Берлін: Українське слово, 1924

Покуня́ти, ня́ю, єш, гл. Подремать.