Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/покучкурувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
покучкурувати
Берлін: Українське слово, 1924

Покучкурува́ти, ру́ю, єш, гл. Посмѣяться надъ кѣмъ. Покучкурують, покучкурують з його та й розійдуться. Черк. у.