Словарь української мови (1924)/покучкурувати
| ◀ покучерявіти | Словарь української мови П покучкурувати |
покушання ▶ |
|
Покучкурува́ти, ру́ю, єш, гл. Посмѣяться надъ кѣмъ. Покучкурують, покучкурують з його та й розійдуться. Черк. у.
| ◀ покучерявіти | Словарь української мови Борис Грінченко П покучкурувати |
покушання ▶ |
|
Словарь української мови — П
покучкурувати
Борис Грінченко
1924
Покучкурува́ти, ру́ю, єш, гл. Посмѣяться надъ кѣмъ. Покучкурують, покучкурують з його та й розійдуться. Черк. у.