Словарь української мови (1924)/покірний

by Борис Грінченко

◀ покірне

Словарь української мови Борис Грінченко П покірний

покірник ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Покі́рний, а, е. Покорный, кроткій, смирный. Покірної голови меч не йметь. Ном. № 3305. Покірнеє та дитятко та Мар'єчка. Мет. 175. Ум. Покірне́нький.