Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/покіс

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
покіс
Берлін: Українське слово, 1924

Покі́с, ко́су, м. Покосъ. Косарики косять, а вдівочка похожає, дрібними сльозами покоси поливає. Мет. 315.