Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/полаяти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
полаяти
Берлін: Українське слово, 1924

Пола́яти, ла́ю, єш, гл. Побранить. Ой хоть била, хоть не била, тільки трохи полаяла. Чуб. V. 142.