Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/полежій

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
полежій
Берлін: Українське слово, 1924

Полежі́й, жія́, м. = Полежай. Будуть мене пани й козаки на підпитку зневажати, полежієм, домотуром, гречкосієм узивати. Мет. 415.