Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/полетіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
полетіти
Берлін: Українське слово, 1924

Полеті́ти, лечу́, ти́ш, гл. Полетѣть. Полетів голуб та й сів у житі. Мет. 107.