Словарь української мови (1924)/полигатися

by Борис Грінченко

◀ полигати

Словарь української мови Борис Грінченко П полигатися

полигач ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Полига́тися, га́юся, єшся, гл. Сойтись, связаться съ кѣмъ. Полигалися з жидами. Шевч. Латин старий і полигався з Енеєм нашим молодцем, Еней і зятем називався. Котл. Ен. IV. 33.

Поли́гатися, гаюся, єшся, гл. Потащиться, отправиться. Поли́галась і я у Київ. Зміев. у.