Словарь української мови (1924)/полинути
Зовнішній вигляд
◀ полиночок | Словарь української мови П полинути |
полинчик ▶ |
|
Полину́ти, ну́, не́ш, гл. Полетѣть. Ой коли б я зозуля, я б до неба полинула. Макс. Козак як голуб: знявся та й полинув. Ном. № 785.