Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/полинь

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
полинь
Берлін: Українське слово, 1924

Поли́нь, ню́, м. = Полин. Воліла б я гіркий полинь їсти, як з тобою на посаді сісти. Чуб. V. 368.