Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/полискувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
полискувати
Берлін: Українське слово, 1924

Поли́скувати, ся, кую, ся, єш, ся, гл. Блестѣть, лосниться, сверкать. Вже сивиною коси полискувались. Св. Л. 135. Полискується бриль солом'яний, наче золотий. О. 1862. VI. 42.