Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/полисіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
полисіти
Берлін: Українське слово, 1924

Полисі́ти, сі́ю, єш, гл. Облысѣть. Пуста голова а ні полисіє, а ні посивіє. Ном. № 6156.