Словарь української мови (1924)/полиціян

by Борис Грінченко

◀ полиція

Словарь української мови Борис Грінченко П полиціян

полиця ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Полиція́н, на, полиція́нт, та, м. Состоящій на полицейской службѣ, полицейскій. О. 1862. III. 78. На пляцу нема нічого, хиба який духовний до консисторії протягне та полиціян свариться. Св. Л. 217. Иди по полицияна. Вх. Лем. 452.