Словарь української мови (1924)/поличка
| ◀ полиця | Словарь української мови П поличка |
поличчя ▶ |
|
Поли́чка, ки, ж. 1) Ум. отъ полиця. 2) Дощечка отъ земли къ отверстію улья, по которой ходятъ пчелы. Шух. I. 111.
| ◀ полиця | Словарь української мови Борис Грінченко П поличка |
поличчя ▶ |
|
Словарь української мови — П
поличка
Борис Грінченко
1924
Поли́чка, ки, ж. 1) Ум. отъ полиця. 2) Дощечка отъ земли къ отверстію улья, по которой ходятъ пчелы. Шух. I. 111.