Словарь української мови (1924)/полишити
Зовнішній вигляд
◀ поличчя | Словарь української мови П полишити |
полібічок ▶ |
|
Полиши́ти, шу́, шиш, гл. Оставить, перестать. Полишили свої маєтки, та й за ним у слід пішли. Гн. I. 124. Ой полишив білий хлопець Маріку любити. Гол. IV. 506.