Словарь української мови (1924)/полковницький

by Борис Грінченко

◀ полковництво

Словарь української мови Борис Грінченко П полковницький

полковниця ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Полко́вницький, а, е. Принадлежащій полковнику, относящійся къ нему. Дали йому до рук полковницькі клейноди, вдарили з гармат, да й став пан-отець Шрам полковником. К. ЧР. 16.