Словарь української мови (1924)/половинниця

by Борис Грінченко

◀ половинка

Словарь української мови Борис Грінченко П половинниця

половинчастий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Полови́нниця, ці, ж. 1) Сортъ плахти. Черниг. у. 2) Та, которая все уменьшаетъ на половину (переполовинює?) Встрѣч. въ уменьшит. формѣ въ слѣдующей пословицѣ: Винничка — всьому половинничка, млиночок — всьому віночок. Ном. № 14017.